Міськрайонна газета

ІСТОРІЇ ЗЕМЛЯКІВ-УЧАСНИКІВ ВІЙНИ В РЕСПУБЛІЦІ АФГАНІСТАН (ЧАСТИНА ІІ)

Спіткала страшна звістка про втрату у Афганській війні і рідних рядового Юрія Володимировича Захарченко, який народився 18 вересня 1964 року в селі Пирогівка. Після закінчення школи хлопець освоїв професію токаря в профтехучилищі, працював на заводі. До лав Збройних Сил СРСР призваний 30 вересня 1983 року. Потрапив в Чапаєвську дивізію в місто Лубни Полтавської області. Через два тижні служби його було направлено в навчальний спецкорпус Ташкента. У Республіку Афганістан прибув у вересні 1983 року старшим слюсарем 2-ої санітарно-технічної роти. Служив в Кабулі. Брав участь в бойових операціях з ліквідації бандформувань в провінціях Лагман, Парван. 24 березня 1985 року в ході бойової операції в районі населеного пункту Мухкейль Юрій був смертельно поранений. Похований в с. Пирогівка. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 01.11.1989 року за мужність і відвагу рядового Захарченко Юрія Володимировича нагороджено орденом Червоної Зірки (посмертно).

Не дочекалась родина й Олександра Віталійовича Наная. Він був рядовим кулеметником, народився 4 грудня 1962 року в селі Собичеве. Після закінчення школи освоїв спеціальність токаря в Шосткинському училищі № 13, працював на місцевому заводі «Десна». До лав Збройних Сил СРСР призваний 30 березня 1982 року. Пройшов курс військової підготовки з ведення бойових дій в гірсько-пустельній місцевості (місто Іолотань, Туркменія).

23 червня 1982 року був переведений на службу до Афганістану кулеметником в 70-у гвардійську окрему мотострілецьку бригаду (район Кандагару).

Неодноразово Олександр Нанай брав участь в бойових операціях. 29 січня 1984 року бойова група, до складу якої входив Олександр, потрапила під сильний вогонь «душманів» поблизу міста Кандагар. Під час бою рядовий вів прицільний вогонь по противнику, особисто знищив двох чоловік. Під час виходу з оточення отримав поранення, але виконав бойове завдання. Через два тижні, 14 лютого 1984 року, в одному з боїв під Кандагаром Олександр загинув. Похований в селі Собичеве.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13.06.1984 року за мужність і відвагу рядовий Нанай Олександр Віталійович нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно).

Дедалі більше віддаляють роки від нас ту війну, але стоять обеліски, які будуть вічно нагадувати про тих, хто не повернувся до батьківської хати. Наразі громадяни повинні пам'ятати про героїзм, мужність, силу духу наших хлопців, які пішли захищати не свою Батьківщину, однак з честю виконали свій військовий обов’язок до кінця.