Міськрайонна газета

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЗАХІД ДЛЯ БЕЗРОБІТНИХ ШОСТКИНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ

Безробіття – це складне соціально-економічне явище, при якому певна кількість працездатних людей не може знайти собі роботу. Також – це економічна категорія, яка відбиває економічні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення. Варто визнати, що наявність безробіття – досить неприємний факт для кожної країни, воно є навіть у найрозвиненіших державах світу. Окрім того, безробіття є ще й серйозною психологічною проблемою українців, яка потребує нагального вирішення.

З метою надання психологічної допомоги громадянам, які перебувають на обліку в Шосткинському міськрайонному центрі зайнятості, за сприяння начальника відділу активної підтримки безробітних Юдинової О.В., психологом Шосткинського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді – Сафоновою Ю.М.  26 червня 2017 року організовано та проведено психологічний захід з елементами тренінгу на тему «Низька мотивація як одна з головних передумов безробіття населення». Учасникам заходу надана психологічна допомога стосовно психологічних аспектів пошуку роботи, а саме – з’ясування причин низького рівня мотивації безробітних.

У ході заняття з’ясовано, що людина не має достатньої мотивації за наступних обставин, а саме:

  • довгий час не працювала;
  • має нереалістичні, неадекватні очікування щодо майбутньої роботи (заробітної плати, помади, місця роботи, професії і т.д.);
  • скептично ставиться до можливостей й змісту послуг центру зайнятості, нарікає на цілковиту відсутність достойних вакансій тощо;
  • вважає, що державні структури взагалі не в змозі допомогти їй знайти роботу;
  • прямо заявляє, що не бажає працювати.

Одним із ефективних способів підвищення рівня мотивації до праці є виявлення власних смислів стосовно трудової діяльності. Істотно відновити або створити нову мотивацію за незначний проміжок часу неможливо. Проте можливо запустити процеси активізації вже існуючої мотивації, що знаходиться у людини «в сплячому стані», направити хід думок у потрібному напрямі. Якщо у людини мотивації з даного напряму взагалі немає – потрібна більш складна мотиваційна робота із залученням мультидисциплінарної команди, до складу якої входять спеціалісти різного профілю.

Тому, з метою визначення власних мотивів до трудової діяльності учасники долучилися до виконання вправи «Смисли трудової діяльності». На аркушах паперу після заголовка «Для мене робота – це:…» особи, які перебувають на обліку в центрі зайнятості мали можливість записати власні мотиви (смисли) трудової діяльності та пронумерувати їх у порядку значущості для себе.

Психологом зазначено, що отриманий перелік є списком істотних для кожної особистості умов зайнятості, які потрібно враховувати при підборі роботи, форми зайнятості тощо. Наприклад, якщо для людини дуже важливим мотивом до праці є заробітна плата, вона буде відчувати розчарування працюючи на низькооплачуваних посадах. Тому влаштування на них призведе до стресу або закінчиться швидким звільненням.

Наступна вправа «Формування ставлення до власного безробіття» допомогла визначитися учасникам зі своїм ставлення до власного безробіття шляхом усвідомлення його мотивів та негативних наслідків. Так, учасники в одній колонці спочатку записали переваги незайнятості перед трудовою діяльністю, в іншій – переваги зайнятості. Після виконання психологічних вправ, учасники заняття мали можливість поділитися власними думками з даної теми.

По закінченню заняття з’ясовано, що незайнятість дає змогу вільно розпоряджатися собою та своїм часом, проте менше часу відводиться на самореалізацію в професійній діяльності, соціальні контакти і т.д. Даний захід не варто розглядати як психологічний тест чи перевірку, а варто розцінювати його як можливість краще розібратися у власних мотивах.

Стан незайнятості може бути для людини чимось важливим, і це не можна ігнорувати при працевлаштуванні. Наприклад, якщо особистість високо цінить можливість вільно розпоряджатися собою, власним часом, їй більше підійде робота із вільним графіком, надомна праця або самозайнятість. Якщо людина вважає, що робота позбавить її можливості присвячувати час родині, їй варто спробувати працевлаштуватися на умовах часткової зайнятості.

Отже, особам які втратили роботу через обставини, які від них не залежали варто запам’ятати, що людина може не працювати не тому, що в неї не має мотивації до праці взагалі, а тому, що вона не зуміла підібрати підходящі для себе параметри зайнятості (професію, режим роботи, вид зайнятості тощо).