Сьогодні, вже другий рік поспіль, наша незламна країна зустрічає День захисту дітей в умовах воєнного стану. Реальність, яка панує у ХХІ столітті на теренах нашої держави внаслідок повномасштабного вторгнення РФ на територію України, наповнила словосполучення «захист дітей» іншим сенсом.

З початку повномасштабного вторгнення діти України пережили і досі переживають різноманітні травми як психологічного, так і фізичного характеру, втрати членів родини, руйнування та вимушене переміщення. У більшості були вкрадені святкування днів народження, шкільні спогади, час з друзями, рідними та близькими. Вони втратили домівки, школи та дитячі майданчики. У них вкрали дитинство.

Зараз діти наражаються на значний ризик бути розлученими з сім’єю, можуть піддаватися насильству, жорстокому поводженню або сексуальній експлуатації. Крім того, багато дітей пережили надзвичайно травматичні події і потребують безпеки, стабільності та психологічної підтримки.

Ми повинні пам’ятати, що діти – це найголовніше! І тому наш обов’язок зробити все можливе і неможливе, аби кожна дитина відчувала захист, безпеку, підтримку, турботу та любов. Ми маємо докласти максимум зусиль, щоб наші діти жили у мирній країні, адже вони – продовження кожного з нас. Вони – майбутнє процвітаючої, сильної та переможної України.