Міськрайонна газета

ПОДАТКІВЦІ РОЗ’ЯСНЮВАТИМУТЬ РОБОТОДАВЦЯМ ВАЖЛИВІСТЬ ОФІЦІЙНОГО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Представники Держпраці спільно з податківцями відповідно до доручення Прем’єр-міністра України проводитимуть посилену роз’яснювальну роботу з суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, тимчасового розміщування та організації харчування. Під час таких заходів роботодавцям розповідатимуть про неприпустимість допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин.

Заходи проводитимуться для підвищення відповідальності роботодавців під час виконання законодавства про працю та виявлення тих, які використовують неоформлену найману працю.

Суб’єкти господарювання після таких роз’яснювальних візитів матимуть змогу добровільно оформити всіх працівників відповідно до чинного законодавства.

Водночас звертаємо увагу, що після роз’яснювальних заходів працівниками контролюючих органів будуть проводитися перевірки зазначених суб’єктів господарювання щодо дотримання законодавства про працю. У разі виявлення порушень роботодавцям доведеться сплатити значні суми штрафів, передбачені законодавством за такі порушення.

Нагадуємо, що офіційне працевлаштування – це захист соціальних інтересів громадян, гарантування права на соціальні виплати та пенсійне забезпечення. Крім того, незадекларована праця знижує доходи державного бюджету, а отже і можливість фінансування державних програм соціального спрямування.

ДПС України

За неоформленого працівника штраф у 2020 році збільшився!

Шосткинське управління Головного управління ДПС у Сумській області нагадує, що з 01.01.2020 мінімальна заробітна плата становить 4 723 грн та у погодинному розмірі – 28,31 гривень.

Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

За порушення трудового законодавства юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть фінансову відповідальність у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (30 х 4 723 грн = 141 690 гривень) у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час та виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.

Норми встановлені ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями.

Трудовий договір – угода роботодавця з працівником

Шосткинське управління Головного управління ДПС у Сумській області повідомляє наступне.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП), трудовий  договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою:

◄ працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові;

◄ власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

Про ставки екологічного податку

Шосткинське управління ГУ ДПС у сумськый області нагадує, що статтями 243, 245 – 248 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені ставки екологічного податку:

► за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);

► за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);

► за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);

► за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ);

► за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ).

Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

Нагадуємо, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» із змінами внесені зміни, зокрема до п. 243.4 ст. 243 ПКУ, згідно з яким ставка екологічного податку за викиди двоокису вуглецю становить 10,00 гривень за 1 тонну.

Екологічний податок: новації 2019 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить, що не є платниками екологічного податку (далі – податок) за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Норми визначені новим п. 240.7 ст. 240 ПКУ відповідно до змін, внесених Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів». База оподаткування податком з 01.01.2019 за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (новий п. 242.4 ст. 242 ПКУ)

Як СГ визначити, чи буде він платником екоподатку за викиди двоокису вуглецю при експлуатації об'єктів, які є джерелом викидів від спалювання палива?

 

Граничний обсяг викидів двоокису вуглецю встановлено п. 240.7 ПК. Щоб звіритися із цим обсягом, потрібно провести інвентаризацію обсягу викидів у порядку, установленому законодавством.

Податківці роз'яснюють, що порядок інвентаризації викидів енергетичних установок у разі використання різних видів палива встановлено Галузевим розпорядчим документом «ГКД 34.02.305-2002 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від енергетичних установок. Методика визначення», затвердженим наказом Міненергетики і вугільної промисловості та Мінекології і природних ресурсів від 14.04.02 р. № 359. За цією методикою розрахунковим шляхом установлено, що 500 т викидів двоокису вуглецю створюються в результаті споживання (спалювання) 260 тис. м3 природного газу або 170 т дизельного палива.

Таким чином, СГ може самостійно розрахувати обсяг викидів двоокису вуглецю за даними про фактично використане ним паливо і визначитися щодо своєї приналежності до платників екоподатку (Індивідуальна податкова консультація (далі – ІПК) ГУ ДФС у Київській області від 15.04.19 р. № 1606/ІПК/10-36-12-11-03, далі – ІПК № 1606; ЗІР, категорія 120.04). 

Нові правила застосування РРО у 2020 році

Законами України від 20.09.2019 №128-IX та 129-IX щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг, визначено можливість використовувати замість традиційних касових апаратів безкоштовні спеціальні програми, які можна буде встановити на будь-який гаджет чи смартфон. Суб’єкти господарювання зможуть протестувати программі реєстратори розрахункових операцій з січня 2020 року, а використовувати з 19 квітня.

До 01 жовтня 2020 року РРО або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

З жовтня 2020 року використання РРО стане обов’язковим (крім платників єдиного податку 1 групи) для фізичних осіб платників єдиного податку ризикових сфер діяльності – продавців ювелірних виробів, медпрепаратів і ліків, складних побутових приладів, автозапчастин, магазинів з продажу секонд-хенду, ресторанів, кафе, турагенцій, готелів. З 1 січня 2021 року використання РРО буде обов'язковим для фізичних осіб платників єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності.

Програмний РРО: суть та термін початку застосування

Шосткинське управління Головного управління ДПС у Сумській області повідомляє, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами і доповненнями) в редакції Закону України від 20.09.2019 №128-IX програмний реєстратор розрахункових операцій - програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб'єктом господарювання.

Відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами і доповненнями) в редакції Закону України від 20.09.2019 №128-IX суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування. Зазначена норма набуває чинності з 19 квітня 2020 року.