Міськрайонна газета

ЗМІНИ В КРИМІНАЛЬНОМУ КОДЕКСІ ЩОДО ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА

11 січня 2019 року набув чинності Закон № 2227-VIII щодо імплементації у кримінальне законодавство норм Стамбульської конвенції про протидію домашньому насильству. У суспільстві це викликало певний ажіотаж і чимало запитань, зокрема, кого і за що каратиме Закон, що мається на увазі під поняттям «згода» на інтимні стосунки, як це вплине на особисте життя подружжя і т. п.

Закон було прийнято 6 грудня 2017 року, а зміни щодо розширення переліку обставин, які обтяжують покарання, набули чинності 12 січня 2018 року. Таким чином, вже рік діє норма про обтяження покарання, зокрема, за вчинення злочину щодо подружжя чи близької людини.

Відтепер же Кримінальний кодекс доповнено новою статтею 126-1, яка встановлює відповідальність за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. Домашнім кривдникам загрожують громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, або арешт на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 5 років, або до двух років позбавлення волі»
Також КК доповнено новим розділом щодо обмежувальних заходів для домашніх кривдників. Засудженому можуть заборонити перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою; обмежити спілкування з дитиною; заборонити наближатися до місця проживання, роботи, лікування постраждалих; листуватися, говорити з постраждалою.

Крім того, кривдника можуть направити на програму подолання агресії. Невиконання обмежувальних заходів карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років.

Контроль за поведінкою засуджених, до яких застосовано обмежувальні заходи, здійснює орган пробації за місцем проживання засудженого, а в разі вчинення злочину військовослужбовцем – командир військової частини.

Кримінально караним діянням є і примушування до шлюбу, до продовження примусово укладеного шлюбу, до вступу у співжиття без укладання шлюбу, до продовження такого співжиття, або спонукання з цією метою особи до переміщення на територію іншої держави. Такі дії караються арештом на строк до 6 місяців або обмеженням чи позбавленням волі на строк до трьох років. Обмеження або позбавлення волі на строк до 5 років передбачено за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або щодо особи, яка не досягла шлюбного віку або щодо двох чи більше осіб.