Міськрайонна газета

«ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ – НЕПРИПУСТИМЕ, АЛЕ НАЖАЛЬ, РЕАЛЬНЕ ЯВИЩЕ»

30 серпня 2016 року працівниками Шосткинського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді на базі Шосткинського міськрайцентру зайнятості  для безробітної молоді Шосткинського району було організовано та проведено груповий захід «Торгівля людьми – неприпустиме, але нажаль, реальне явище».

З розвитком правової соціальної держави особливо актуалізуються питання захисту прав та свобод всіх громадян. Відповідно до Конституції України «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю», і головний обов'язок держави - утвердження та забезпечення прав і свобод людини (стаття 3). Тому торгівля людьми є грубим їх порушенням і розглядається на міжнародному рівні як злочин, що карається законом.

Торгівля людьми може здійснюватися як у міжнародних масштабах, так і в межах однієї країни.

Соціально-економічна криза, необізнаність переважної більшості населення з правових питань, корисливість та безпринципність злочинців, попит на так звані «послуги приватного характеру» - далеко неповний перелік чинників, які створюють сприятливі умови для процвітання цього виду злочину проти особистості.

Поширенню зазначеного явища сприяють також такі чинники, як підвищення мобільності населення, трудова міграція, зростання безробіття, збільшення доступу населення до мережі Інтернету, який практично не контролюється, з точки зору закону, і нерідко використовується з корисливою і навіть злочинною метою.

Механізм торгівлі включає вербування, викрадення, перевезення, переховування, передачу із рук у руки, продаж або купівлю людей за допомогою різних способів примусу, застосування сили, обману або шахрайства з метою перетворення їх у рабів або поставлення в наближені до рабства умови, примус до проституції, домашнього рабства, підневільної праці або втягнення у боргову кабалу.

У ході заходу серед учасників було дано визначення поняттю «Торгівля людьми», розглянуто причини виникнення цього явища в Україні, шляхи потрапляння українських громадян до тенет торгівців людьми, а також розглянуті засади державної політики України у сфері протидії торгівлі людьми.

У лексиконі сучасного українського суспільства усе частіше вживається термін «трафікінг» або ж «торгівля людьми». Здавалося б, людство давно забуло про явище работоргівлі, яке більшість з нас асоціюють з давньою та середньовічною історією – кріпацтвом, «чорним рабством» та іншими подібними явищами. Проте, як свідчать факти, работоргівля є  цілком сучасною реалією, чиє існування має потужне економічне підґрунтя. Ця проблема має глобальний характер, адже постраждати від торгівлі людьми може людина будь-якого віку, статі, походження, з будь-якою освітою і рівнем достатку.