Міськрайонна газета

БЛАГОПОЛУЧЧЯ ДІТЕЙ – ЗАПОРУКА ЩАСЛИВОГО МАЙБУТНЬОГО!

14 вересня 2017 року фахівцями Шосткинського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді для прийомних родин на базі Чапліївського НВК проведено психолого-педагогічний семінар-практикум «Благополуччя дітей – запорука щасливого майбутнього». Мета заходу – надання методичної психологічної допомоги прийомним сім’ям у вихованні дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

У ході заходу були обговорені питання: особливості та умови психологічної захищеності в сім’ї як дітей, так і батьків; види формування батьками прив’язаностей у дітей; сфери розвитку та потреби дітей; способи, якими батьки виражають любов та ін. Разом з прийомними батьками виведено формулу «здорового батьківства», яка складається з двох компонентів: любові та вимогливості як до дитини, так і до себе.

Фахівцями Центру акцентовано увагу на тому, що для досягнення достатнього ступеня психологічної захищеності в сім’ї і батьків, і дітей необхідно:

1)  встановлення певних меж діяльності дитини – не жорстких, але й не безконтрольних;

2)   навчання і стимулювання адекватного прояву емоцій;

3)   встановлення для самих батьків певних принципів і норм поведінки, а саме:

-       прийняття дитини такою, якою вона є від природи, без критики, осуду;

-       повага і схвалення дитини як особистості, а не внаслідок її догоджання батькам;

-       визнання того, що потреби дитини в створенні умов для її повноцінного розвитку – законні;

-       розуміння значимості дитини для батьків і для держави;

-       виконання стосовно дитини функцій захисника її інтересів і співучасника її справ;

-       уміння втішати дитину, коли вона відчуває біль, невпевненість, переживає стрес;

-       прийняття дитини як цілісної особистості, а не судження про неї і її можливості за окремими рисами характеру й окремими вчинками;

-       постійний аналіз батьками власної діяльності та її результатів;

-       розуміння того, що дитинство – це не підготовчий етап до життя, а саме життя, коли відбувається формування особистості.

Домогтися таких стосунків у сім’ї можна забезпечивши наступні умови:

1)      виховання і розвиток ціннісного ставлення до життя, до кожної окремої особистості;

2)      формування потреби розуміти інших людей, поважати їхню гідність;

3)      забезпечення таких стосунків між батьками і дітьми, сутність яких полягає у взаємній турботі, наповненні життя доброчинністю;

4)      накопичення досвіду гуманних взаємин і поведінки в емоційно насичених ситуаціях, які потребують співчуття, співпереживання і збереження власної гідності;

5)      використання кращих традицій етнопедагогіки, народної мудрості виховання.

У ході спілкування разом з батьками проаналізовано способи формування прив’язаності у дитини, а саме:

1)      розуміти і задовольняти потреби дитини;

2)       допомагати дитині виражати свої почуття;

3)       допомагати дитині розслаблятись та веселитись;

4)       виховувати ефективну дисципліну без фізичних покарань;

5)       формувати у дитини позитивне ставлення до себе;

6)       давати дитині зрозуміти, що її люблять, навіть коли її поведінка неприйнятна;

7)       поважати думку дитини;

8)       формувати у дитини відчуття приналежності до сім’ї;

9)       знаходити спільні з дитиною інтереси та захоплення.

Прийомні батьки взяли участь у виконанні вправи «Чотири зони Гіппенрейтер», яка допомогла проаналізувати їм власну систему правил і подивитись зі сторони наскільки жорсткою чи, навпаки, м’якою вона є по відношенню до дітей.

Отже, якщо знайти шлях до серця прийомної дитини, задовольняти її потреби, формувати почуття прив’язаності, то можна побачити і відчути найкращий результат у вихованні – щасливу соціально адаптовану та реалізовану людину!