Міськрайонна газета

КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР – ОСНОВА, ЗМІСТ, СТРУКТУРА

Одним з напрямів соціально-партнерських відносин є укладення колективних договорів і колективних угод.

Колективний договір — це локальний нормативно-пра­вовий акт, який регулює трудові, соціально-економічні відно­сини між власником і працівниками даного підприємства. Згідно з ст.11 КЗпП України і ст.2 Закону України «Про колективні договори та угоди» від 01.07.93 р. № 3356-XII (далі −  Закон № 3356) колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання, які використовують найману працю та мають права юридичної особи.  Тобто колективний договір укладають не тільки суб'єкти підприємницької діяльності, але і будь-які інші організації, чия діяльність не належить до підприємницької, наприклад, бюджетні та громадські організації. Суб'єкти підприємницької діяльності – фізичні особи, які не мають статусу юридичної особи, не зобов'язані укладати колективний договір з найманими працівниками.

Як відомо, колективний договір укладають для дотримання інтересів насамперед працівників, проте також і в інтересах власників та уповноважених ними органів.

Регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин.

Зміст і структуру колективного договору визначають сторони в межах їх компетенції. Згідно зі ст. 13 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП України) у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:

  • зміни в організації виробництва та праці;
  • забезпечення продуктивної зайнятості;
  • нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та інше);
  • встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
  • участі трудового колективу у формуванні, розподілі та використанні прибутку підприємства, установи, організації (якщо це передбачено статутом);
  • режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;
  • умов і охорони праці;
  • забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;
  • гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих; умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці;
  • забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків.

Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Оплата праці – основа колективного договору.

 Дотримання умов колективного договору однаково обов’язкове як для працівників, так і для роботодавця. Також положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства (ст.9 Закону №3356).

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України  «Про оплату праці» організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів генеральної угоди на національному рівні; галузевих (міжгалузевих), територіальних угод; колективних договорів; трудових договорів.

Найширший перелік норм, що потребують встановлення в колективному договорі, стосується оплати праці.

Як відомо, згідно зі ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників може здійснюватися за погодинною, відрядною або іншими системами за результатами індивідуальних і колективних робіт. Тому форми й системи оплати, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюють підприємства, установи, організації самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлює власник або уповноважений ним орган. Крім того, потрібно пам’ятати, що власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, які погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Розділ колективного договору, який регулює оплату праці, охоплює досить широке коло питань. Тому в більшості випадків доцільно оформити його у вигляді додатка до колективного договору.

Визначивши відповідно до вимог чинного законодавства форми і системи оплати праці, підприємство передбачає в колективному договорі питання оплати праці, преміювання, доплат і надбавок, винагороди за підсумками роботи за рік тощо, які є складовою частиною колективного договору і підставою для нарахування й виплати заробітної плати.

Додатки до колективного договору.

 Окремими додатками до колективного договору у разі потреби можуть бути оформлені:

ü     Правила внутрішнього трудового розпорядку;

ü     Положення про преміювання; Положення про виплату винагород (за видами винагород);

ü     Положення про доплати і надбавки;

ü     Положення про відрядження;

ü     Положення про відпустки та інше.

З огляду на нові вимоги до оплати праці нормами колективного договору також має бути забезпечено встановлення місячної заробітної плати в розмірі, не меншому за мінімальний. Конкретні розміри мінімальних ставок (окладів) заробітної плати, міжгалузеві та міжрозрядні співвідношення встановлюються в галузевих, територіальних угодах і колективних договорах.

Інші норми, визначені колективним договором.

Крім оплати праці, існують й інші норми, які потребують уточнення в колективному договорі. Зокрема:

ü     План заходів з охорони праці та використання коштів на такі цілі включається до колективного договору (ст.ст. 161, 162 КЗпП України).

ü     Додаткові порівняно із законодавством трудові та соціально-побутові пільги (ст.ст. 91, 51, 179 КЗпП України, ст. 7 Закону № 3356).

ü     Встановлення тривалості щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці.

ü     Встановлення тривалості щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці.

ü     Обмеження на роботу за сумісництвом (ст. 21 КЗпП України).

ü     Встановлення інших видів відпусток (ст. 4 Закону № 504).

Це не повний перелік питань, які регулюються нормами колдоговору. Кожне підприємство самостійно вирішує, які аспекти мають бути узгоджені з трудовим колективом.

Прохання до всіх керівників, голів профспілкових комітетів та представників трудових колективів, провести збори трудових колективів з питання виконання колективного договору за 2018 рік, ініціювати заключення колективних договорів на 2019 рік, якщо термін дії їх закінчився у 2018 році, або при необхідності внести зміни чи доповнення до діючих колдоговорів.

Пропонуємо запрошувати на збори з питань виконання колективних договорів та прийняття нових колективних договорів представників райдержадміністрації, відділу з питань праці та врегулювання соціально-трудових відносин управління соціального захисту населення райдержадміністрації.

Для отримання детальної інформації з питань правильності оформлення та розробки колективного договору, проведення атестації робочих місць за умовами праці звертатися до відділу з питань праці та врегулювання соціально-трудових відносин управління соціального захисту населення ШРДА, яке знаходиться за адресою: м. Шостка, вул. Свободи, 54 (праве крило, 4 поверх, каб. № 41).